12 травня в Мінрозвитку відбулося обговорення з громадськими організаціями щодо роботи нової Міжвідомчої комісії, яка визначатиме виплату разової грошової допомоги цивільним, постраждалим від російської агресії та незаконного позбавлення свободи. Воно відбулося після того, як шість громадських організацій звернулися до Міністерства з проханням провести таку зустріч.
Чому прозорий відбір до таких комісій принципово важливий?
Від тих, хто увійде до складу комісії, залежатиме, чи отримає постраждала людина державне визнання факту незаконного позбавлення свободи, доступ до виплат, реабілітаційних механізмів та інших форм державної підтримки. Тому формування комісії, її склад і правила, за якими вона ухвалюватиме рішення, — усе це має бути відкритим для суспільства.
Мінрозвитку, однак, обрало інший підхід. Міністерство пропонує включити до складу нової Міжвідомчої комісії, утворюваної за постановою Кабінету Міністрів №1775, тих самих представників, що вже працюють у попередній Комісії зі встановлення факту незаконного позбавлення свободи. Це рішення Мінрозвитку обґрунтовує тим, що ця Комісія у 2025 році «показала гарну спроможність».
Більшість присутніх представників профільних громадських організацій з цією позицією не погоджується.
Голова Об'єднання родичів політв'язнів Кремля Ігор Котелянець нагадав, що за 2025 рік роботи попередньої Комісії, утвореної в межах Закону №2010-IX, Об'єднання зафіксувало системні проблеми: кількість відмов цивільним зросла майже втричі, комісія залишається закритою і непідзвітною, а Міністерство не реагує на ці порушення.
Данііл Булгаков, представник ГО «Шлях Вільних», наголосив, що копіювання складу нової комісії з попередньої — це копіювання дискримінуючих практик, які вже завдали постраждалим повторної травматизації. Утворюючи новий орган за тим самим зразком, держава ризикує повторити ці самі помилки.
Керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Філіпішина вказала на конфлікт інтересів у пропонованому підході. Чинна Комісія зі встановлення факту незаконного позбавлення свободи, рішення якої є підставою для будь-якої державної підтримки, у 2025 році системно відмовляла більшості цивільних, які зверталися до неї після звільнення з російського полону — тобто переважна більшість постраждалих не отримувала навіть базового визнання факту, без якого недоступні жодні інші форми допомоги. Якщо ті ж самі члени комісії увійдуть до складу нової Міжвідомчої комісії, висока ймовірність того, що вона прийматиме відповідні рішення.
Голова ГО «Нумо, сестри» Людмила Гусейнова підкреслила, що склад комісії має формуватися через прозорий конкурс із відкритими правилами відбору. Прозорий конкурс — це передумова прозорої роботи комісії, а прозора робота — це довіра постраждалих, заради яких комісія існує.
Заступник міністра Олексій Рябикін у відповідь погодився з можливістю проведення прозорого конкурсу до складу комісії. Він також запропонував проводити зустрічі з громадськістю раз на два місяці й попросив надсилати письмові пропозиції на офіційну пошту Міністерства. Однак конкретних строків — ні затвердження прозорої процедури відбору, ні скасування результатів попереднього конкурсу — Мінрозвитку не назвало.
Об'єднання родичів політв'язнів Кремля разом із партнерськими організаціями домагається проведення прозорого конкурсу до Міжвідомчої комісії на основі затвердженого Порядку відбору з чіткими критеріями. Розгорнуту позицію щодо роботи нової комісії опублікуємо найближчим часом.
Ця публікація підготовлена за підтримки European Endowment for Democracy (EED) . Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля».
