До початку повномасштабного вторгнення Ігор Михальчук жив у Чернігові. Коли місто опинилося під загрозою оточення, він разом із родиною виїхав до дачного селища неподалік – приблизно за 20 кілометрів від міста.

11 березня 2022 року зранку Ігор поїхав велосипедом у сусіднє село Якубівка, щоб купити молочні продукти для родини. Рідні втратили із ним звʼязок, телефон не відповідав - розпочались пошуки. Однак жодної інформації про те, що з ним сталося не було.

Згодом стало відомо, що неподалік села, за лісом, у той час стояли російські військові. Цю інформацію підтвердили вже після деокупації Чернігівщини. Під час окупації дружина Ігоря намагалася з’ясувати бодай якусь інформацію про чоловіка, розпитуючи російських військових, які заходили до села. Вони стверджували, що не затримували цивільного чоловіка.

На початку квітня 2022 року в село зайшли українські військові. Протягом кількох днів вони обстежували позиції, намагалися знайти тіло або будь-які сліди зникнення, але без результату. Речей Ігоря, його велосипеда чи інших слідів також не вдалося знайти.

За кілька місяців після зникнення з’явився свідок із сусіднього села, який розповів що бачив, як Ігоря затримали затримали російські солдати. Також свідок повідомив, що чув постріли, проте окрім цього інших деталей він не знав.

Родина намагалася з’ясувати долю Ігоря через знайомих у росії, надсилала звернення до різних установ, писала листи до слідчих ізоляторів у Бєлгороді та Брянську. Восени 2022 року з Брянська надійшло повідомлення, що Ігор нібито живий, однак офіційного підтвердження цьому немає. Звернення до уповноваженої з прав людини в РФ, Міністерства оборони РФ та запити, надіслані за допомогою адвоката, результатів не дали.

Заяву про зникнення подали до поліції ще під час окупації. Інформації від Червоного Хреста родина не отримала. Наразі місцеперебування Ігоря Михальчука не відоме. Причини його затримання або зникнення родині не відомі.

Ігор Михальчук – цивільний чоловік, який працював будівельником і має хронічні захворювання. Він потребує регулярної медичної допомоги. Перебування в умовах незаконного ув’язнення становить серйозну загрозу для його здоров’я, а за відсутності належного лікування його стан суттєво погіршитися.

Документування воєнних злочинів здійснюється за фінансової підтримки Норвезького Гельсінського комітету (NHC). Погляди та висновки, викладені у цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію чи політику NHC.Обʼєднання системно документує воєнні злочини, працює для звільнення цивільних і підтримки їхніх родин.