Сергій Толубенко залишився в окупації допомагати матері та іншим нужденним, за що поплатився волею
Поділитися:

"Він не воював, не тримав зброї, не порушував законів. Лишився на окупованій території доглядати за мамою та потроху волонтерив — носив хліб стареньким. А тепер його тримають у колонії в росії, як злочинця," — говорить Олена Коваленко, сестра Сергія Толубенка, цивільного українця з Тростянця, якого свавільно  викрали та незаконно утримують російські військові з березня 2022 року.

На момент повномасштабного вторгнення Сергію було 37 років. Він мав середню освіту, підробляв на будівництві, жив сам. Після початку окупації Тростянця Сумської області не захотів залишати матір і залишився в місті.

У березні 2022 року до квартири, де мешкав Сергій, прийшли російські військові. Погрожували, дали добу на виселення, били. “Окупанти прийшли та сказали брату, що дають йому 24 години, щоб він виселився з квартири. Офіційних документів, підстав та причин не зазначали. При цьому, погрожували і били його. Це мені відомо зі слів брата. Він розповів мені про це телефоном в той же день увечері”, — згадує сестра.

Але Сергій залишився. Через кілька днів — зник. Востаннє він вийшов на зв’язок у березні і сказав, що йде до мами. Більше на зв’язок він не виходив.

"В нього не було навіть паспорта, лише ксерокопія. Можливо, це й стало приводом." — говорить Олена.

Вона згадує, як Сергій розповідав їй, що на початку окупації міста в них була зміна “хороших” окупантів, які нормально ставились до людей, нікого не чіпали, але попереджали, що після них прийдуть “погані”.

“Мій брат допомагав від себе людям вразливим в окупації. В місті пекли хліб і вони з другом розносили цей хліб по квартирах тим людям, які не могли виходити з дому. “Хороші” російські воєнні його пропускали з хлібом, хоч і обшукували. Коли прийшли “погані” окупанти, мій брат все одно продовжував діяльність волонтерську. Він говорив, що ці окупанти погрожували людям. І зник Сергій якраз тоді, коли була зміна цим “поганих”, — додає Олена.

Як вдалося дізнатися сестрі у знайомих в окупації, після викрадення Сергія катали по місту на БТР, утримували у вагончику в селі Боромля, разом із десятками інших. Через кілька тижнів — його вивезли до росії.

За непідтвердженою інформацією, Сергія утримували в кількох різних СІЗО міста Бєлгород. Потім перевезли до виправної колонії в Тульській області. Там його востаннє бачили у 2024 році. "Жодного суду не було, обвинувачення не висували. Він просто зник — і все," — каже сестра.

Його прізвище з’являлося на російських пропагандистських ресурсах з примітками “плен”. Свідки, які повертались з незаконного ув’язнення, розповідали, що бачили його, але він був у дуже виснаженому стані. "Коліна опухлі, обличчя змарніле, мовчазний. Але живий," — передали.

Офіційно підтверджено, що Сергій Толубенко перебуває в незаконному ув’язненні. Відповідні записи є в базі Червоного Хреста, електронному кабінеті Координаційного штабу. Сім’я зверталась до поліції, прокуратури, правозахисних організацій. Були спроби найняти адвоката, але через перебування Олени за кордоном, оформити документи не вдалося.

‍

Публікація підготовлена за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.

Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.

‍

No items found.

Останні новини